Ременець Оксана Володимирівна, асистент кафедри філософської антропології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, Київ Вплив цінностей громадянського суспільства на розвиток гуманітарної науки
Україна належить до суспільств перехідного типу. Це означає, що розвиток в ній відбувається одночасно з пошуком оптимальної моделі суспільно-економічного, політичного, соціокультурного та наукового розвитку, пошуком відповідного зразка, на який можна було б зорієнтуватись, а також разом з відпрацюванням механізмів їх забезпечення, переосмислення спадщини та можливостей, обумовлених суспільством, з якого воно вийшло. Пропозицій щодо цього існує досить багато. Коли б чи не кожен політик, науковець обґрунтовує свій варіант розвитку. Оригінальні програми теж пропонують Уряд України і Верховна Рада України, партії та фракції, багато численні наукові інститути і окремі вчені. Однак узгодження єдиної – цілісної й розгалуженої, а головне реалістичної програми розвитку України на перехідний період все ще не створено. Пропозиції й варіанти потопають в дискусіях, прямих та зворотних звинуваченнях. Завдання опрацювання цієї теми залишається актуальним і практично значимим. Не претендуючи на особливий підхід і його єдиноправність, обгрунтуємо своє бачення ситуації й пропозиції щодо оволодіння нею.Тому метароботи полягає у з’ясуванні впливу цінностей громадянського суспільства на розвиток гуманітарної науки в Україні.
Залишається актуальним завдання дослідження цінностей громадянського суспільства. Потребують подальшого осмислення особливості формування громадянського суспільства в Україні, тенденції, проблеми, перспективи його розвитку Принципово важливо, що для вітчизняних дослідників характерне прагнення пов’язати спрямованість теоретичного пошуку із специфікою сучасного життя України.
Розглядаючи питання розвитку системи цінностей громадянського суспільства автор використовує потенціал світової науки, зокрема таких дослідників як Дж.Александер, Р.Г. Алмонд, В.Виндельбанд, Д.Кін, В.А.Сіверс, Дж.Сорос, В.Франкл та ін. та вітчизняних дослідників: В. Барков, В.В.Вітюк, К.Гаджієв, Г.П.Дашутін, М.І.Михальченко, О.Забужко, І.І.Кальний, А.Карась, А. Колодій, І. Кресіна, М.М.Мокляк, М. Обушний, А.В.Одинцова, Ю.М.Резнік, Т.В.Розова, В. Селіванов, З.Черніловський, Г. Шедровою та ін. Такі дослідники як В. Барков, В.Богданов, О. Білий, В.Глушков, В. Горбатенко, Г.П.Дашутін, Л.Кормич, В. Кремень, О. Лановенко, М. Михальченко, М.М.Мокляк, С. Наумкіна, В. Полохало, В. Ткаченко, Л. Шкляр, О.Шморгун звертались до проблематики громадянського суспільства в процесі дослідження посткомуністичних трансформацій в Україні
Розробка окремих аспектів понять цінностей та громадянського суспільства, а також проблематики становлення громадянського суспільства на основі базових цінностей не призвела до єдності поглядів на рівні уявлень про базові цінності становлення громадянського суспільства. Постає проблема осмислення і узгодження безлічі підходів. Спробою її розв’язання пояснюється необхідність даної роботи.
Нині ж демократична, соціальна й правова держава лише будується, громадянське суспільство лише стверджується. Україна знаходиться на перехідному етапі свого розвитку. Особливості перехідного періоду обумовлені по-перше, залишковими обставинами життєдіяльності суспільства, які склалися в системі колишніх соціальних координат; по-друге, дестабілізацією основних показників якості життя , обумовлених насамперед різким розривом колишніх збалансованих зв’язків; по-третє, не ефективним і надто довгим пошуком суспільних пріоритетів і стратегій; нарешті, глибокою інертністю суспільної психології маси людей, які звикли керуватись далекими від демократії цінностями.
Слід відзначити, що у таких умовах відсутня у нашій культурі адекватна до соціальних змін цілісна система самореалізації. Крім того, сучасна інформаційна техніка руйнує життєвий світ людей та їх цінності, занурює індивідів у віртуальну реальність, відбувається трансформація особистості, її перетворення із творця технологічних приладів на їх споживача. Людина у такій ситуації втрачає індивідуальну автономність, все більше залежачи від технічних досягнень, від конкретних речей, які закріплюються у її побуті, втрачаючи своє основне функціональне призначення, зміщуючи увагу на другорядні. Це стосується перш за все, комп’ютерної та мобільної техніки. У суспільстві, в якому утверджується панування електронних комунікацій, особистість втрачає свою екзистенційну якість, оскільки, включаючись в цю систему спілкування, вона набуває анонімного характеру, не дає можливості до персональної ідентифікації, яка здатна сприяти формуванню та збереженню загальнолюдських цінностей, зокрема і в Україні
