Павлова Алла Казимирівна доцент кафедри української словесності та культури Національного університету державної податкової служби України, Ірпінь Вербальні та невербальні засоби в системі принципів культури мовлення податківців
Професійна діяльність працівників податкової служби має свою специфіку і безпосередньо пов’язана з етикою спілкування. Чільне місце у комунікативній ситуації податковий інспектор – платник податків займає проблема ціннісного ставлення до особистості. Цей чинник виявляється насамперед у формі реальних взаємовідносин. Зокрема, Шопенгауер основою моралі вважає співчуття. Філософ свідчить: думки людей неможливо розпізнати, і лише у реальній поведінці, у процесі безпосереднього спілкування, тією чи іншою мірою починає розкриватися справжня сутність свідомості, засвоєні цінності та норми людини.
У цьому аспекті спілкування може бути дійсним, тобто у вигляді реальної поведінки, та уявним. Суб’єкти та норми спілкування об’єктивуються в ідеальних моделях, які розділяються на моделі поведінки, моделі суб’єкт-об’єктних взаємовідносин та зразки особистості [2, с.69].
У професійній діяльності працівників податкової служби важливу роль відіграє діалогічне мовлення. Саме в діалозі поряд із трансформованою культурною сутністю особистості постає її індивідуальна самоцінність, сенс саме цього життя. Майстерно побудований діалог допомагає податківцю досягти успіху в професійній сфері. Органи ДПС покликані здійснювати контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства. Сучасний податківець повинен бути і економістом, і психологом, і аналітиком, і консультантом, який кваліфіковано виконує державне завдання, а також допомагає порадою, доброзичливим словом.
Діалог податкового інспектора та платника податків розпочинається, звичайно, із привітання. Саме вітальні звороти належать до найчастіше вживаних етикетних формул. За допомогою цих висловів встановлюється контакт між співбесідниками, визначається подальша стратегія і тактика діалогу, який використовується у комунікативній ситуації. Поруч із номінативними одиницями етикетні формули виконують роль семантичних центрів ділового мовлення.
Зокрема, у діловому спілкуванні використовується етикетна формула: «Здрастуйте!». За свідченням сучасних дослідників, привітання «Здрастуй!» запозичено із російської мови. І російське «Здравствуй!», як і болгарське «Здрасти», походять від старослов’янського «Сьдравствовати», точніше від форми наказового способу «Будь здоровий!». У діалогічному діловому мовленні функцію привітань може виконувати і дієслово вітати. Вітати – означає «звертатися до кого-небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість» [1. с.62]. В історичному аспекті це дієслово є результатом видозміни давнішої форми «вітати» під впливом спорідненої основи «віт».
Варто зауважити, що важливу роль у комунікативній ситуації податковий інспектор – платник податків відіграють і вербальні, і невербальні засоби мови. Сучасні дослідники стверджують, що під час розмови лише 7% передається словами, а решта 93% – мовою жестів [4. с.72].
Дослідниця Т. Ніколаєва представляє таку класифікацію невербальних засобів за семантичним навантаженням: емоційні, вказівні, ритмічні, демонстративні, умовні і підкреслюючі. Серед основних підгруп кінетичних засобів виокремлюються три: емоційні, вказівні, умовні. З-посеред емоційних жестів можна виокремити ритмічні та демонструючі. Особливу функцію мають ритмічні жести, вони виникають тоді, коли потрібно підкреслити ритм мови [5, с.5].
Є різні види комунікативних ситуацій: безпосереднє спілкування працівника податкової служби з платником податків і спілкування по телефону. У безпосередньому спілкуванні визначальними серед невербальних засобів є міміка, жести, інтонація, а в консультуванні по телефону – лише інтонація.
Коли відбувається консультування платника податків по телефону, то чіткою виокремлюючою інтонацією працівник називає відповідний розділ податкового законодавства.(Наприклад: стаття 5 Закону України від 28.12.1994р. №334 «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями)»).
Безперечно, працівник ДПС повинен пам’ятати, що вплив на платника податків здійснюється не тільки за допомогою податкового законодавства, але і за рахунок особистих якостей, що забезпечують йому довіру і повагу платників. У зв’язку з цим інтонація ведення діалогу представником органу ДПС повинна бути доброзичливою, рівномірною. Консультант із питань податкового законодавства повинен уважно поставитися до суті проблеми, через яку ідентифікується інша особистість, сенс її багатогранного буття.
Важливу роль у діалогічному мовленні відіграють і антропоніми, які виокремлюються логічним наголосом: «Шановний Петре Петровичу», «Шановна Галино Владиславівно»… Від правильного використання звертань залежить подальше налаштування діалогу, виявляється ціннісне ставлення до особистості. Сучасні філософи стверджують: людина пізнає себе через іншого. Інша особистість настільки ж реальна, вона необхідна для власного самопізнання.
Коли людина здійснює той чи інший вчинок, вона часто штовхає на певну життєву магістраль не лише себе, але й інших членів колективу. Особистість повсякчас несе відповідальність не лише за себе, а й за інших. Ж.-П. Сартр зауважує, що людина – це першопричина самої себе [3, с.213].
Правильна побудова речень у діалозі має також важливе значення: відповідь містить потрібну для платника податків інформацію. Лінгвісти стверджують, що у діалогічному обміні питально-відповідними репліками семантично однорідна або тотожна інформація проходить через фільтри суб’єктивного сприйняття. У діалозі постійно змінюється шкала оцінок, що знаходить безпосереднє втілення в семантичних відтінках та емоційно-стилістичному забарвленні лексем. У процесі діалогічного мовлення платник податків складає шкалу оцінок інспектора, а інспектор робить висновок про особистість, яка звернулася із проблемою.
Мовленнєвий етикет податківця сприяє підвищенню авторитету державної податкової служби. Майстерне використання вербальних та невербальних засобів у процесі побудови діалогу сприяє забезпеченню довіри громадян до органів ДПС. Цінувати особистість, її унікальність, неповторність, її життєвий сенс, співпереживати разом із нею – важливе морально-етичне завдання сучасного податківця.
Література
1.Богдан С.К.Мовний етикет українців: традиції і сучасність. –К.: Рідна мова,1998. – 475с.
2.Бородавкин С.В. Гуманизм в культуре икультура в гуманизме//Вопросы философии. – 2004. – №5. – С.60-75.
3.Гуревич П.С. Философия человека // Личность. Культура. Общество: междисциплинарный научно-практический журнал социологических и гуманитарных наук. – Вып.4 (28). – Т. VII. – М., 2005. –С. 198-220.
4.Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. –Донецьк, 2004. –246 с.
5. Николаева Т.Н. Жест и мимика в лекции.– М.:Наука, 1972.–
165 с.
