М. Ф. Гарда, магістрант філософського факультету Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка Секція: Релігієзнавство Етично-релігійна концепція Р. Ошо «Між Сходом і Заходом»: чи потрібен Україні такий «місток»?

На теренах України сьогодні склалася складна ситуація в сфері духовно-ціннісної орієнтації суспільства. Криза довіри до традиційних церков спричинила певного роду вакуум, котрий шукає їм альтернативу в вирішенні духовних запитів. Значно популярними стають східні культи йогів та інших ведичних учень. Книжкові ринки, філософські бібліотеки рясніють літературою подібного змісту. Досить «модним» в останній час стало вчення Раджніша Ошо* (1931 – 1990 рр.) котрий деякими аналітиками вважається усередненим варіантом філософування та духовної традиції між східною (споглядальною [contemplative (–us) – англ. лат.]) парадигмою та західною (раціональною) [4].

Ошо критикує Захід за його кропітливий раціоналізм, нестачу духовності, самоспоглядання; також критикує східну настанову як занадто замкнену на собі, позбавлену раціонального, здорового глузду [1, с. 206, 328-329 та ін]. Але, наполягаючи на первинності духового первня в житті особистості, акцентує увагу на безперечній цінності медитатативної практики. Оперуючи такими універсаліями духовного життя людини як «любов», «свобода», «щастя» та ін., та наводячи, завжди вдалі, практично доцільні приклади з життя, Ошо вибудовує цілісну систему настанов духовного життя, смисл якого, згідно Ошо, в досягненні свободи, щастя. Ця система позбавлена акцентуації на належності до якоїсь конкретної релігійної практики, багата морально-етичними настановами правильного життя, подана в доступній формі. Тобто не насичена складним категоріальним апаратом. Вчення, як здається, просте, зовсім не вимогливе, не заангажоване, в цілому привабливе. Але, на справді, серед низки настанов Ошо криються явно шкідливі тенденції, котрі несуть руйнуючий характер для українського й європейського суспільства. Дане положення обґрунтуємо в наступних тезах:

1. На фоні міркувань про високі етичні ідеї Ошо відверто ображає релігійні почуття віруючого, безвідносно до належності. Тобто культивує принцип не толерантного ставлення до ідеї священного, висхідної основи певної релігії, і, відповідно, особистісної релігійності. Це виявляється в низці фривольних висловлювань про Магомета, Аллаха, Християнського Бога та ін. Наприклад, вважаємо достатнім аргументом таке його судження: «В христианской Троице нет места женщине. Там все мужчины: Отец, Сын и Дух Святой, это клуб гомосексуалистов…» [2, с 57]     
2. В концепції Ошо руйнується інститут сім´ї, котрий є першою й основною структурною ланкою в розбудові суспільства, держави. Цитата: «Каждой жене хотелось бы убить своего мужа. Но она, естественно, не убивает его, ибо если она это сделает, то что ей останется? Она необразованна, не имеет положения в обществе, не умеет зарабатывать на жизнь. Муж – каждый муж, я не делаю здесьникаких исключений – хотел бы избавится от жены. Но он не избавится от нее. Есть дети…» [2, с 81]; «… брак – это самый уродливый институт из всех, когда либо созданных человеком. Он противоестествен, он был создан для того чтобы монополизировать женщину… брак противоречит природе…» [2, с. 77, 111-114]  «По правде говоря, нет никай разницы между женами и проститутками. Разница между ними сродни разнице между собственной машиной и такси» [2, с. 81]

• для того щоб діти «краще розвивались і не заважали «розвитку» батьків, - їх треба віддати в спеціально створені комуни. «Девяносто девять и девять десятых процента людей могли бы стать буддами, но для этого не обходимо чтобы исчезла семья… Мне кажется, что коммуна – наилучший выход… дети принадлежат коммуне, они принадлежат всем… Единственная проблема прошлого заклечалась в том что никто не знал как поступить с детьми» [2, с. 161-162].

 Ось так у наведених висловлюваннях видно загальну позицію Ошо щодо цінності сім´ї та її основ.

1. Ошо підриває глибинні моральні-етичні настанови цноти й фізіологічної застережливості, трактуючи свою етику сексуальних відносин.

• Трактуючи фактичну фізіологічну зрілість особи (13 – 14 рр) як найкращий час для сексуальних відносин [3], така настанова навантажує, й, фактично передхвачує  (предвосхищает – старосл.) повноцінну перспективу жіночої функції; тобто, не ще маючи достатньої біологічної бази, котра формується приблизно в 19 - 23 – х років, така сексуальна функція є небажаною в перспективі народження повноцінного потомства в подальшому житті жіночого організму. Також це в подальшому серйозно впливає на формування психічно сильної особистості;

  • Ошо напучує для досягнення задоволення використовувати різного роду методи, котрі навіть з елементарної гігієнічної точки зору можуть нести загрозу здоров’ю (секс-оргії [2, с 52], зносини з тваринами [2, с 70])

 • Пряме схвалення протизачаточних засобів несе в собі небезпеку для організму**. «Контрацепция – это величайшее достижение во всей истории человечества. Это величайшая революція… Если мы хоти мжить в мире, где мужчина и женщина имеют равные права, то противозачаточные средства должны бать использованы как можно шире, их применение должно стать обычной практикой… Контрацептивы – это благословенне». [2, с. 173-175] Зрозуміло, що безвідносно до духовних керманичів люди користуються контрацептивами, але духовна система котра схвалює й рекомендує ці речі повинна нести відповідальність за такі настанови, оскільки вони є потенційно небезпечним чинником для належних до даної духовної системи.

Очевидно, що трактування поняття свободи в Ошо виглядає, якоюсь мірою, патологічним явищем з позиції слав´янської метальності. Ошо твердо переконаний, що обмежень чи «стереотипів» у статевих стосунках не повинно бути, оскільки оргазмічні переживання в його розумінні і є тою духовною висотою, котру необхідно досягти.

Претендуючи на роль «великого вчителя», Ошо усвідомлює себе майже пророком. Впевнено говорить про настання нової цивілізації, де буде небачена до цього часу свобода. На книжкових ринках у відділах філософської літератури безліч книжок пропонується сьогодні українському читачеві з позначкою «100 миллионов читателей», підкреслюючи власну популярність***. Є Ошо-центри в Одеській області, в Дніпропетровську, постійно проводяться семінари в Києві та інших містах України. Також в мережі Інтернету безліч подібних речей («сайт Лотоса», «Просвітлення» та ін.). Такі фактори не можуть бути по за науковою увагою релігієзнавців, філософів, оскільки такого роду духовна продукція є реальною загрозою розвитку суспільства, обтяженому інформаційними та іншими чинниками, котрі ускладнюють орієнтацію особистості в сучасному світі й спонукають опиратися на досвід різноманітних «вчителів».

* - повне ім’я: Бхагавана Шрі Раджніш Ошо

** - кожна фірма що займається виробництвом хімічних контрацептивів не позначає в листку-вкладиші повної інформації про реальні наслідки застосування препарату. Після низки судових позовів в Європі у зв’язку з отруєнням, смертю чи тяжкими наслідками, для юридичного алібі виробник у кінці дає посилання на сайт, де описані ймовірні тяжкі наслідки (безпліддя, хвороби та ін.).

*** - є низка видань Ошо: «Любовь», «Храбрость», «Творчество», «Свобода», «Разум», «Счастье»,«Прозрение» тощо. Всього коло сотні книг.

Література:

1. Ошо Раджниш. Мастер. Перев. с англ. – К.: «София», М.: ИД «София», 2002. – 592 с.
2. Ошо. О женщине. Соприкосновение с женской духовной силой / перев с англ. – М.: ООО Издательство «София», 2007. – 304 с.
3. Ошо Раджниш. Берегитесь Римских Пап. Любовь.Свобода. Одиночство.(електронний варіант)- http://palm.com.ua
4. електронні джерела -   http://uliss.biz/news/2008-03-03-99;  

      http://www.upelsinka.com/Russian/articles.htm